- проникати
- -а́ю, -а́єш, недок., прони́кнути і прони́кти, -кну, -кнеш; мин. ч. прони́к, -ла, -ло і прони́кнув, -нула, -нуло; док.1) Удаючись до хитрощів, обману і т. ін., спритно пробиратися, прокрадатися куди-небудь. || Пробиратися в яку-небудь організацію, товариство і т. ін. з підривними, зрадницькими цілями. || Досягати важкодоступної місцевості, доходити до малодосліджених областей і т. ін. || тільки 3 ос. Бути здатним пролазити, проходити куди-небудь. || тільки 3 ос. Просочуючись, потрапляти куди-небудь (про рідини й сипкі речовини). || Заповнювати собою який-небудь простір, наповнювати щось і т. ін. (про повітря, газ тощо). || крізь що. Ледь пробиватися (про світло).2) тільки 3 ос. Проростати на певну глибину (про коріння).3) крізь що. Долаючи перешкоди, доноситися, ставати чутним (про звуки).4) перен. Пильно вдивлятися в кого-, що-небудь, намагатися роздивитися когось, щось. || Правильно розуміти суть чого-небудь, орієнтуватися, розбиратися в чомусь. Проникати в душу.5) перен. Розповсюджуючись, поширюючись, здобувати загальне визнання, набувати широкого застосування і т. ін. || Швидко поширюватися, доходити до кого-небудь звідкись (про чутки, вісті і т. ін.). || Оволодіваючи чиїми-небудь думками, впливаючи на когось, поширюватися (про ідеї, теорії і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.